![]() |
|||||
|
ПубликацииТройной эффект 24.04.2008
Флагманом вітчизняного компресоробудування – концерном „Укрросметал”, для інтенсифікації впровадження нових розробок і інноваційних технологій у нафтогазовій галузі та вугільній промисловості створено виробничо-наукову інжинірингову компанія „Укрросінжиніринг”. Сьогодні наші виробничники не рідко стикаються з такою проблемою: є розроблена науково-дослідними чи проектно-технологічними інститутами технологія, яка потрібна цим виробничникам, але оптимальне під дану технологію обладнання не виготовляється. Часто-густо буває навпаки: є обладнання, але чітко визначена, експериментально підтверджена технологія, куди його можна вбудувати й мати чималий економічний ефект, відсутня. Через це така нова техніка залишається мало витребуваною чи технологія „не йде”. Аби потенційні замовники продукції концерну не зіткалися з подібними ситуаціями, аби, з одного боку, підтримати нові енергозберігаючі технології „залізом”, потрібним для їх реалізації, а з іншого – забезпечити втіленим у метал ідеям конструкторів „Укрросметалу” ширший попит, пропонуючи водночас і техніку, і технології, й засновано „Укрросінжиніринг”. Він співпрацюватиме з „наукою” (з науково-технічними підрозділами концерну, з галузевими і академічними інститутами) та, спираючись на потужній проектно-конструкторський і виробничий потенціал підприємств "Укрросметалу”, пропонуватиме потенційним клієнтам комплексне розв’язання питань впровадження інновацій, реальну можливість застосування новинок для кращого задоволення потреб ринку, підвищення конкурентноздатності цих клієнтів.. Така робота, розраховують у концерні, дасть подвійний ефект. По-перше, збільшить кількість замовлень, тобто обсяги продажу продукції „Укрросметалу”. По-друге, виготовлення на підприємствах концерну інноваційної техніки, сконструйованої на базі різних ноу-хау, не можливе без модернізації, оновлення власної виробничої бази, вдосконалення технології виробництва в концерні. Підкову коваль робить, використовуючи кілька традиційних інструментів, але ними не зробити деталь більш складну, скажімо, шестерню. Й тут така сама картина – розумні (у порівнянні з попередниками) машини як правило вимагатимуть для виготовлення і „більш розумного”,, більш досконалого обладнання, здібного забезпечити вищу точність, обробку матеріалів, які ні „по зубах” старим верстатам, і т. і. Тобто, на вимогу самого життя відбуватиметься поліпшення матеріально-технічної бази і рівня виробництва. Якщо ж подивитися на проблеми, для розв’язання яких утворено „Укрросінжиніринг”, не з позицій суто „концернівських”, а ширше, то можна казати й про „третій ефект” – активізацію наукової діяльності інститутів – партнерів виробничо-наукової інжинірингової компанії, про яку йдеться. „Укрросінжиніринг” одразу взяв потужній старт, спираючись на напрацювання, котрі вже є в концерні. Насамперед, на мембранні технології отримання азоту з повітря, на азотно-компресорні станції „Укрросметалу”, які за майже десять років від часу свого створення вже довели, що можуть бути добрими вогнеборцями в шахтах. Та ці станції здатні на більше, на багато більше при умові розробки технологій їх багатопрофільного застосування. „Азотки”, якщо казати про нафтогазову галузь, - розповів директор „Укрросінжинірингу” Михайло Кононенко, - можуть використовуватися тут, а точніше – мають використовуватися, для вирішення багатьох задач. Так після проведення ремонтів магістральних газопроводів їх перевіряють, заповнюючи водою під тиском, але це тягне за собою проблеми екологічні: вода виходить забрудненою залишками вуглеводневих з’єднань, котрі потрапляють у труби разом з газом. Куди виливати таку воду, як очищати? Та й знайти потрібне джерело води для проведення гідравлічних випробувань часто – складна задача. А підготувати її, щоб борони Боже бруд не потрапив у газопровід, прокласти водогін, поставити насоси, компресори і закачати рідину – все це і складно, і дорого. Пересувна азотно-компресорна станція готова закачувати азот у трубу будь-коли, будь-де, бо монтується на машинах – всюдиходах, за будь-якої погоди, бо пристосована для роботи хоч на екваторі, хоч на полюсі. Й ніякої шкоди для довкілля. Плюс – повна безпека на відміну від варіанту випробування газопроводів стисненим повітрям, а це теж звичайна нинішня технологія. Адже, коли через якісь неполадки це повітря у трубі змішається з метаном і створить гримучу суміш – може статися вибух, а азот – інертний газ – ворог вогню. Ця остання його властивість відкриває наступну можливість використання азотно-мембранних агрегатів. Йдеться про комплектування газоперекачувальних станцій протипожежними системами саме на базі азотно-повітряної мембранної техніки. Скажімо на таких станціях, що працюють на газопроводі Уренгой – Помари – Ужгород, стоять нині автоматичні установки газового пожежегасіння, які використовують вуглекислий газ. Застосування замість нього азоту має низку суттєвих переваг і, мабуть, ще тоді, коли зводилися ці компресорні станції, конструктори залюбки заклали б у проекти схеми азотного пожежегасіння. Але на той час не було прийнятної технології дешевого виробництва азоту на місті його споживання. Вона з’явилася тільки завдяки створенню молекулярних мембран придатних для промислового використання. Й нарешті, чи не найсуттєвіша перспектива роботи азотно-мембранних станцій у нафтогазовій галузі – закачування азоту під високим тиском в газо- чи нафтоносні шари для збільшення їхньої продуктивності – дебіту свердловин, для того, щоб вже у великій мірі вичерпані родовища давали більше енергоресурсів. Важливість цього для нашої держави, для її економічної безпеки нині розуміє кожний. Ту ж саму задачу вирішує і застосування стисненого азоту для видобутку шахтного метану, за запасами якого у вугільних родовищах наша держава посідає одне з перших міст у світі. Тут перспективи дуже великі. Та важливо мати інструменти для трансформації цих перспектив у конкретні справи. Одним з таких „інструментів” і має стати „Укрросінжиніринг”. Електрична, теплова енергія, яку доцільно отримувати, видобуваючи шахтний метан, здатна зменшити енергозалежність України від зарубіжних постачальників. До того ж широке застосування газоутілізаційних установок (вони здібні виробляти 1,5-2 мВт електроенергії) відкриває перспективу продажу квот на викиди згідно з Кіотським протоколом і отримання коштів для вирішення наших пекучих екологічних проблем.
|
Подбор
|
|||